Господь,сошедши в бездну сердца твоего,
Где небыло ни света,ни любви,
Оставил там зародыш Духа-Слова,
Чтобы расти ему сквозь твердь земной скалы.
И небыло в Нём вида,ни величья,
Тобой Он унижаем был,Его ты не хранил,
Он все же рос,чтобы потом явиться,
Во славе Божьей,благодать тебе открыв.
Взойдя на высоту,пленил Он плен смертельный,
И стал Он головой,не быть Ему хвостом,
Дары Он дал тебе,хоть не был ты достойным,
Ты распинал Его и наградил Его...крестом.
Плоды твоей греховной,мерзкой жизни,
Венцом из терна голову обвив,
Впивались в плоть Его,пуская ядом скверну,
И за тебя,Святую Кровь,Он на кресте пролил.
Омыв твой грех,Своей Святою Кровью,
И смертью искупил,даруя тебе жизнь,
Сегодня ты ответь Ему своей любовью,
И дай вести себя,для вечности хранить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
